Мистецтво має належати масам

"Мистецтво має належати масам" В. І. Ленін

Цікаво та провокативно про мистецтво на сайті "Український авангард"

Експропріація мистецтва

Коли в СРСР оголосили лікнеп, реакціонер Горький просто жахнувся. Мовляв, тепер всі будуть уміти писати, це ж кожен другий в літератори полізе! Горький був сукою, але він не помилився в прогнозах. За даними перепису 1922 р. в самому лише Києві 10 тисяч мешканців назвали своєю професією „письменник”. І це прекрасно! 20-і роки увійшли у вітчизняну історію, як злет літератури й мистецтва вцілому. А хто зараз Горький? Труп! Мало того, що Олексій Максимович писав лабуду, він боявся бути скинутим з Олімпу слави. Тому і оцінював всезагальну грамотність негативно. Він хотів залишити лише за собою право бути суб’єктом в мистецтві. Аби літературою займалась лише купка „обраних”. Мать її за ногу, „еліта”. Всім цим „елітним” діячам від мистецтва властиво прикриватись компетентністю. Типу, вони „професіонали”, а решта, мовляв, нічого не розуміє. Богемні сноби! Вони хочуть слави і гонорарів.

Так звана "компетентність" і так званий "талант" – це лише симулякри, фікції, які існують лише для виправдання елітарності мистецтва. Навіть якщо брати до уваги ефемерну "обдарованість", уявіть, скільки людей ходить по вулицях, навіть не підозрюючи, що вони можуть творити. Сьогодні мистецтво привласнено. Це товар. Такий же, як і гамбургер. Народні маси в культурному процесі лише статисти, споживачі, якщо хочете. Маскультура – ніщо інше, як опіум. Яка релігія найбільш поширена в світі? Християнство? - Не вгадали. Іслам? - Та ні... Культ телебачення – от панівна релігія сучасності! В кожному домі на покутті стоїть божок з плоским екраном. І щодня в жертву йому мільярди людей підносять життя. Своє життя. Це найгірший і найрепресивніший бог. Бог симулякрів. Він – апарат відчуження.

Duality. Artwork by Ama1eur

Але у людства з’явився реальний шанс експропріації творчості. Сучасне мистецтво по-справжньому дарує себе масам. Зліпив дві залізяки – інсталяція, написав на паркані "ХУЙ" – візія, протер підлогу – перформенс. Це і є омріяне футуристами скасування мистецтва. "Искусство труп! Нужно добить!" – писав Маяковському товариш Семенко. Прийде час, і натовпи веселих графоманів увірвуться до спілок письменників, де панував сум та спокій. А тисячні маси райтерів прикрасять стіни Художньої Академії своїми дотепними графіті. Необхідно усвідомити найголовніше. Художник, це не той, хто має диплом Академії мистецтв, а той, хто прокидається вранці зі стійкою впевненістю – "Я художник!"