"Жодних практичних порад я не даю. Мені дуже складно спілкуватися з тими людьми, які знають, що вони робитимуть за рік, за два, за три. Чесно кажучи, вони мене дратують навіть. У романі я показую той життєвий стиль, який притаманний певному колу харківської молоді. Це люди, які живуть одним днем, але які вміють прожити це життя цікаво... Я поєднував своє навчання з роботою в кількох видавництвах, як редактор, перекладач і коректор. Чесно кажучи, це дуже допомогло виробити свій стиль. Я знав, як працюють над текстами, адже більшість молодих авторів тепер просто дають читачеві сирий текст, після першої редакції. Я так не ризикнув зробити. Нинішнє „БЖД” — це текст після чотирьох редакцій... Пишучи цей текст, я намагався виробляти свій стиль, орієнтуючись на сучасну українську, сучасну європейську літературу.
Це люди, які живуть одним днем, але які вміють прожити це життя цікаво...
Першим рецензентом цього тексту був мій батько, професор філології, і коли він прочитав першу редакцію твору, то сказав, щоб я просто нікому його не показував. І був такий час, коли я за місяць приносив з книгарень додому по 20 книжок, це були сучасні німецькі, польські письменники. Я намагався брати в них ті штуки, які мені подобалися, і робив не те що компілят, а зводив усі ці штуки у свій стиль, і мені здається, що щось із цього вийшло. Після четвертої редакції батько сказав: так, це текст, за який тобі не буде соромно. Може, минуло надто мало часу відтоді, як книжка вийшла, але це наразі єдиний мій текст, до якого я майже не маю претензій, як автор, як філолог."Сашко Ушкалов
30 окт. 2007 г.
БЖД та креативна книжна полиця
Взято з ЖЖ молодого сучасного харків'янина (сучукрліт) Сашка Ушкалова, автора роману "БЖД".
Як зробити
Подписаться на:
Комментарии к сообщению (Atom)
0 комментов:
Отправить комментарий