[Книга №17/2007] Лапікури. "Вилов бандюг по-науковому"

Валерій і Наталя Лапікури. "Вилов бандюг по-науковому".

352 стор.

Твір продовжує серію київських детективів у стилі ретро під назвою “Інспектор і кава”:
1. "Поїзд, що зник" 2. “Вилов бандюг по-науковому”

Ностальгійні описи ще зовсім недавнього, але вже доволі екзотичного та призабутого радянського побуту очима нетипового слідчого з дипломом філософа Олекси Сироти приваблюють насамперед цією атмосферою, яка кожному нагадує власні спогади та спостереження, часом дуже схожі на ті, які побачив Олекса.

Приклад стилю:
“Мої подальші роздуми перервало дівчисько, за віком і на вигляд – петеушниця, яка перехопила мене біля парадного входу.
– Дядю, ви не можете на четвертий поверх у сто сімнадцяту кімнату зайти?
– Можу, скажімо, і що далі?
– Ми у них вчора день народження гуляли, так я там трусики забула. А Лінка свариться, бо це її.
– Драстуйте! А в тебе що, своїх немає?
– Є, але Лінчині імпортні. Ми у неї завжди позичаємо, коли якесь серйозне запрошення. Я ж не можу на день народження у совському трикотажі йти. Що про мене люди подумають?"

Вердикт: непогано йде під ностальгічний настрій, цікаві нотатки з життя Києва 70-х років. Сюжети детективних історій простуваті й невибагливі.